ШКОЛЬНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ В АВСТРИИ КОНЦА 19-ГО – НАЧАЛА 20-ГО ВЕКОВ (на материале произведения Стефана Цвейга «DIE WELT VON GESTERN. ERINNERUNGEN EINES EUROPÄERS»)
| Main Author: | Ж. Е. Потапова |
|---|---|
| Format: | Article eJournal |
| Bahasa: | rus |
| Terbitan: |
, 2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: |
https://zenodo.org/record/3062162 |
Daftar Isi:
- Стаття присвячена розгляду питань освіти в Австрії в період кінця 19-го – початку 20-го століть на матеріалі твору Стефана Цвейга «Die Welt von Gestern. Erinnerungen eines Europдers». Робота С. Цвейга є автобіографічною і дозволяє уявити, що являла собою система шкільної освіти в Австрії в зазначений період. Метою даної статті є показати, як, незважаючи на те, що стара австрійська школа була для дитини втіленням насильства, безвиході і нудьги, учні виходили з такої школи цілком високоосвіченими. Ситуація в школі того часу, як її описує С. Цвейг, може впливати на молодь двояко: або паралізуюче, або стимулююче. У першому випадку зі звітів психоаналітиків можна дізнатися, скільки «комплексів неповноцінності» породив такий метод виховання у людей, які пройшли старі австрійські школи. У другому випадку проявляється нестримна пристрасть до свободи, ненависть до будь-якого диктату і догматизму і величезне бажання пізнавати те, чого не викладають в школі. Настав час, коли гімназистам школа остаточно набридла і стала на заваді. Невгамована жага знань, духовна, художня допитливість, що не знаходила в школі ніякої підтримки, пристрасно потягнулася назустріч всьому тому, що відбувалося за межами навчального закладу. Cтефан Цвейг визнає, що у всьому цьому ентузіазмі були безглуздості, просте мавпування, елементарне бажання перевершити всіх, дитяче честолюбство відчути себе зневажаючим банальне оточення родичів і вчителів. Але саме завдяки цій всепоглинаючій пристрасті до літератури, нескінченним спорам і скрупульозному аналізу це покоління отримало здатність критично мислити. Молоді люди удосконалювалися в своїй самоосвіті і знаходили нове, тому що бажали нового. Це покоління раніше, ніж вчителі та університети відчуло, що разом з минаючим століттям починається переоцінка цінностей. Дана стаття є продовженням розробки теми «Умови формування духовно-моральних цінностей німецької та австрійської молоді на межі 19 – 20 століть» (на матеріалі художніх творів зазначеного періоду).