ДО ПИТАННЯ ФОРМ ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЯК ПРАВОПРИПИНЯЮЧОГО ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ
| Main Author: | Anatoliy Kostruba |
|---|---|
| Format: | Proceeding Journal |
| Bahasa: | ukr |
| Terbitan: |
, 2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: |
https://zenodo.org/record/3739725 |
Daftar Isi:
- У науковій літературі ліквідацію визначають як припинення діяльності, передбаченої статутом колективного суб’єкта господарювання, його особистих та майнових прав і обов’язків. Або як припинення існування юридичної особи як суб’єкта права за встановленою законом процедурою без настання універсального правонаступництва. Ліквідацію юридичної особи слід відмежовувати від припинення юридичної особи як такої і припинення діяльності юридичної особи, оскільки по суті це різні юридичні факти з різною правовою природою. Припинення юридичної особи є родовим поняттям щодо ліквідації. В той же час припинення господарської діяльності підприємства не припиняє існування самого підприємства – юридичної особи. Така особа буде вважатися припиненою з моменту внесення відомостей про припинення до відповідного реєстру, а не з моменту припинення діяльності. Тобто в такому разі припинення юридичної особи настає в силу фактичного складу останнім юридичним фактом в якому є внесення відомостей до реєстру. Під припиненням діяльності юридичної особи, як правило, розуміють зупинення виробничого процесу який відбувався в межах юридичної особи, що не обов’язково є юридичним фактом, особливо правоприпиняючим або зупинення активності юридичної особи взагалі. Ліквідація юридичною особи може бути правоприпиняючим юридичним фактом як у речовій сфері так і у зобов’язальній сферах. Існує думка про те, що припинення зобов’язань внаслідок ліквідації юридичної особи здійснюється не автоматично. У зв’язку з чим виникає питання моменту припинення зобов’язань стороною яких є юридична особа, яка ліквідовується і форма правоприпиняючого юридичного факту припинення зобов’язань.