«Встановлення» правоприпиняючих юридичних фактів
| Main Author: | Anatoliy Kostruba |
|---|---|
| Format: | Proceeding Journal |
| Bahasa: | ukr |
| Terbitan: |
, 2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: |
https://zenodo.org/record/3722795 |
Daftar Isi:
- Механізм правового регулювання є тією реально діючою сукупністю елементів, за посередництвом яких норма права застосовується до реальної життєвої обставини і викликає юридичні наслідки. Але для того, щоб механізм ефективно діяв необхідне його повне і правильне усвідомлення учасниками цивільно-правових відносин, або, хоча б, органами уповноваженими на реалізацію положень норм права. У зв’язку з цим можемо казати, що в юридичній практичній діяльності доводиться «встановлювати» певні обставини, або їх характер, що, по суті, є процесом спрямованим на їх пошук. Безперечно, під встановленням мається на увазі нормативне закріплення тих чи інших обставин. Закон встановлює певні правові обставини чи наслідки, що по суті є створення правових моделей або частин таких правових моделей, які знаходять свій вияв в нормативних приписах закону. Законодавець встановлює правову модель, але для того щоб вона була реалізована в механізмі правового регулювання цю модель застосовують в певних фактичних обставинах (для застосування в яких вона і призначена). В цивільному законодавстві України правова модель може бути безпосередньо передбачена нормами Цивільного кодексу України, або нормами договору. Всі засоби встановлення юридичних фактів можна класифікувати за певними критеріями. За ознакою суб’єкта діяльності можна поділити на нормативні засоби і інформаційно-аналітично-пошукові. Перші прямо встановлюються в нормі права. Відповідно, встановлює їх державний орган уповноважений на те, народом. Процес встановлення, як зазначалося вище, в такому разі є нормотворчістю. Отже, встановлення юридичних фактів - це закріплення в нормі права правової моделі поведінки особи, яка характеризується дією чи подією, – причиною і наслідком у вигляді припинення прав, обов’язків чи правовідносин.