МОВА І МОВОТВОРЧІСТЬ У РОСІЙСЬКІЙ ФОРМАЛЬНІЙ ШКОЛІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА (ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ)
| Main Author: | Б.Г. Бондарчук |
|---|---|
| Format: | Article Journal |
| Terbitan: |
, 2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: |
https://zenodo.org/record/345331 |
Daftar Isi:
- Для того, щоб розкрити онтологічні координати мови у формальному підході потрібно розділити цей процес на дві частини, які безумовно між собою нерозривно пов’язані. У нашому дослідженні є різниця між мовою як елементом світу і мовою як елементом концепції. Проте такого подвоєння не уникнути, а тому в онтологічні координати мають потрапити обидва аспекти розгляду. У мові відсутня центрованість і наявна характерна периферійність. Це спричиняє проблему локалізації. Першою онтологічною координатою – координатою знаходження мови – є те, що вона завжди присутня наче тінь у різних сферах людського існування, де встановлюються стосунки. Координатою пошуку мови є те, що вона, крім концептуальної локалізації, своїм другим завданням має встановлення режиму доступу до того місця, яке задане певними методологічними параметрами, оскільки останні у цьому стосунку виступають правилами вступу. Пошуки цієї координати мови завжди звужують дослідницьке поле певною зоною чи сектором дійсності з метою кращого прояснення мовної діяльності, або сутності мови. Особливо після лінгвістичного повороту можна спостерігати наділення мови пріоритетом у формуванні стосунків. У випадку формального підходу до мови ми маємо специфічну логіку руху від питань методу до питань онтології. Тут мовотворчість, яку представляє митець, визначається не його психічними станами чи особливістю історичної ситуації, не якимись загалом зовнішніми для літературної діяльності факторами, а цілковито внутрішнім станом самої мови.