Lithic Assemblages of Early Agricultural Communities in Middle Dniester: comparative study
| Main Author: | Shydlovskyi, Pavlo |
|---|---|
| Other Authors: | Diachenko, Aleksandr, Dolbunova, Ekaterina, Hafner, Albert, Mazurkevich, Andrey, Morozova, Yana, Naumov, Goce, Todorska, Valentina, Pichkur, Yevhen |
| Format: | Article Journal |
| Bahasa: | eng |
| Terbitan: |
Center for Paleoethnological Research
, 2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: |
https://zenodo.org/record/2638865 |
Daftar Isi:
- Flint products are the most massive material on the sites of early-agricultural groups and demonstrate the traditional component, which is less responsive to external influences, as opposed to other categories of material culture. Tools are directly related to the provision of food production and therefore in the most vivid form demonstrate the cultural adaptation of the group to the requirements of the type of farming. In order to determine the degree of affinity between the two early-agricultural communities of Middle Dniester which are traditionally considered evolutionarily related, a comparative analysis of technical and typological features of the two lithic assemblages was conducted: Yosypivka I (LBK) and Bernashivka I (Precucuteni-Trypillia A). Both collections are rather representative and come from residential areas of settlements. Despite some similarity in their typological and statistical indexes, a detailed analysis reveals a significant difference between technological features, the nature of raw materials provision and microlithic set. Significant difference in technology between two settlements is a consequence of different economic orientation, different level of interaction of groups and different sources of both industries. In general, the lithic assemblage of Trypillia A does not reveal an evolutionary affinity with the assemblages of LBK, Boian and the classic Krish of Balkans. Largely, early Tripillian materials are closer to those of the late BDK and Krish of Moldova, which manifests in the use of local deposits of raw materials, using a regular blade as a blank for insets. However, the use of microburin technology for making microliths is a striking feature of Bernashivka, which distinguishes this settlement from among other early-agricultural sites. It is possible that such character of the Trypillian A industry indicates a certain isolation of groups in the conditions of migration. Features in flint processing may be explained by the fact that migrants often form a narrow group, which is not a carrier of a full set of characteristics of the “mother” culture. Павло Шидловський. Крем’яні комплекси ранніх землеробських спільнот Середнього Придністров’я: порівняльна характеристика. Для вирішення питання взаємозв’язку між різними культурними спільностями в первісну епоху важливим є використання техніко-типологічних даних по крем’яним комплексам пам’яток. Крем’яні вироби є наймасовішим матеріалом і демонструють традиційну складову культури, що в меншій мірі реагує на зовнішні впливи, на противагу іншим категоріям матеріальної культури. Знаряддя праці безпосередньо пов’язані з забезпеченням харчового виробництва і тому в найбільш яскравій формі демонструють форми культурної адаптації групи до вимог типу ведення господарства. З метою визначення ступеню спорідненості між двома ранньоземлеробськими спільностями Середнього Подністров’я, які традиційно вважаються еволюційно спорідненими, проведено порівняльний аналіз техніко-типологічних особливостей двох крем’яних комплексів – Йосипівки І (КЛСК) та Бернашівки І (Прекукутені-Трипілля А). Обидві колекції є досить представницькими та походять з житлових ділянок поселень. Не зважаючи на певну подібність за своїми типолого-статистичними показниками, детальний аналіз виявляє значну відмінність між технологічними особливостями, характером забезпечення сировиною та мікролітичним комплексом. Значна різниця в технологічних показниках між двома поселеннями є наслідком різної господарської орієнтації, різним рівнем взаємодії господарських груп та різними генетичними витоками носіїв обох індустрій. Загалом, крем’яний комплекс раннього Трипілля не виявляє еволюційної спорідненості з крем’яними комплексами КЛСК, Боян та класичного Кріш Балкан. В більшій мірі ранньотрипільські матеріали виявляють схожість з крем’яними комплексами пізньої БДК та Кріш Молдови, що проявляється у використанні місцевих покладів сировини, використанні регулярної пластини в якості заготовки для вкладенів. Однак використання мікрорізцевої техніки виконання мікролітів є яскравою особливістю Бернашівки, що вирізняє цю пам’ятку з поміж інших ранньоземлеробських пам’яток. Можливо, що такий характер індустрії раннього Трипілля – Прекукутені свідчить про певну ізольованість груп в умовах міграції. Особливості у кременеобробці можливо пояснити тим, що мігранти часто складають вузьку групу, яка не є носієм повного набору характеристик «материнської» культури. Ключові слова: неоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки, Прекукутені-Трипілля А, крем’яний комплекс, знаряддя праці, мікроліти
- SCOPES institutional partnership project Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology (NEENAWA) УДК 903.21(282.247.314-197.4)"636"