ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ПОВЕРХНЕВІ ВОДОЙМИ
| Main Authors: | О. В. Третьяков, В. Л. Безсонний, Р. В. Пономаренко, П. Ю. Бородич |
|---|---|
| Format: | Article Journal |
| Bahasa: | ukr |
| Terbitan: |
, 2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: |
https://zenodo.org/record/2602648 |
Daftar Isi:
- Виконано ретроспективний аналіз даних оперативного контролю показників БСК та роз-чиненого кисню Червонооскільського водосховища (Україна). На підставі ретроспективних да-них спостережень 2014–2018 років виявлено тенденції до покращання кисневого режиму водой-ми – збільшення концентрації розчиненого кисню та зменшення БСК за середньорічними показ-никами. Це пояснюється зменшенням антропогенного навантаження на басейн водойми через економічний спад, який є наслідком несприятливої економічної ситуації у країні. Найбільш доці-льним методом для прогнозування динаміки показників екологічного стану поверхневих водойм можна вважати двокомпонентну модель Стритера – Фелпса та її модифікації (розчинений ки-сень – біохімічне споживання кисню). Простота вимірювань показників обумовлюють перевагу цього методу як одного з найкращих стандартних методів аналізу екологічного стану поверхне-вих вод. Удосконалено математичну модель динаміки кисневих показників екологічного стану поверхневих вод доповненням коригуючими коефіцієнтами, що дозволяє з високою точністю прогнозувати екологічний стан водойм. Така модель оптимізує екологічний моніторинг та управління екологічною безпекою водойми. Теоретично обґрунтовано та експериментально під-тверджено можливість довгострокового прогнозування екологічного стану водного об’єкту на основі спостереження за динамікою змін показників біохімічного споживання кисню та розчине-ного кисню. Розраховано параметри k1 (коефіцієнт біохімічного окислення органічних речовин) та k2 (коефіцієнт реаерації) моделі Стрітера-Фелпса для водосховища. Враховуючи значення температури на розчинність кисню та на швидкість біохімічних процесів розрахунок параметрів k1 та k2 виконано для кожного місяця року. Перевагами проведеного дослідження є можливість оперативної обробки даних моніторингу поверхневих джерел водопостачання. Використана модель дає змогу проводити розрахунки без застосування спеціальних комп’ютерних програм.